Modern Architecture

Кінетична архітектура  – інноваційний напрям сучасної архітектури. Це рух споруди або її частин під впливом природних чи штучних сил. По-іншому, кінетичну архітектуру можна назвати динамічною. В основі цього напряму домінує рух. Як сказав  Крістоф Баудер  , один із прихильників та першопочатківців кінетичної архітектури: «Кінетична архітектура є наступним кроком до створення нашого оточення. Архітектура завжди була відома як статична, тверда і важка. Архітектура в майбутньому буде адаптуватися до наших потреб і очікувань, оскільки, зміна  -  є постійним процесом нашого часу. Нашому оточенню необхідна здатність змінюватись».

Хай-тек (Гай-тек)  (скорочення від  англ. high technology  — високі технології) — стилістичний напрям у сучасній архітектурі та  дизайні , орієнтований на функціональність, науковість, елітне обслуговування архітектурою з застосуванням високих технологій.          Вежа Кришталевого собору у м.                                    Гарден Гроув Олімпійський центр у Токіо(1964)

Деконструктиві́зм  — напрям в  сучасній архітектурі , заснований на застосуванні в будівельній практиці ідей французького філософа  Жака Дерріда . Іншим джерелом натхнення деконструктивістів є радянський  конструктивізм  1920-х рр. Для деконструктівістських проектів характерні візуальна ускладненість, несподівані зламані форми, підкреслено контрастне вторгнення в міське середовище. Як самостійна течія деконструктівізм сформувався в кінці 1980-х рр. (роботи Пітера Айзенмана і Даніеля Лібескінда). Теоретичною підосновою руху стали міркування Дерріда про можливість архітектури, яка вступає в конфлікт, «розвінчує» і скасовує саму себе. Подальший розвиток вони отримали в періодичних виданнях  Рема Колхаса . Маніфестами деконструктівізма вважаються пожежна частина «Вітра»  Захи Хадід  (1993) і музей Гугенгайма в  Більбао  Френка Гері (1997).                      Танцюючий дім у Пра...

Еклекти́зм , також  екле́ктика ,  вибірковість ( грец.   εκλεκτός , «вибраний»; від  грец. εκλέγω , «обирати») — у найширшому значенні — механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які запозичуються з протилежних  концепцій . В  архітектурі  та  живописі , еклектизм — поєднання різнорідних стильових елементів чи довільний вибір стилістичного оформлення для будівель або художніх виробів, які мають якісно інше значення та призначення (використання історичних стилів в архітектурі та художній промисловості  XIX століття ).       Центральна залізнична станція в                                     Антверпені Національний університет "Львівська політехніка"

Північний модерн  ( англ.   National Romantic style ) — умовна назва архітектури країн зламу 19-20 ст., розташованих навколо Балтійського моря. В скандинавських країнах має назву «національний романтизм» або «національний романтичний стиль».               Берген.Залізничий вокзал Норвегія.Національний іститут технологій.Головний фасад. Фінський національний театр Копенгаген.Королівська бібліотека.

Скандинавський класицизм  —  стиль архітектури , який набув розквіту в  скандинавських країнах  ( Швеція ,  Данія ,  Норвегія  і  Фінляндія ) в період між 1910-м і 1930-м рр. До того, як інтерес до цього періоду відновився у 1980-х роках (кілька наукових досліджень і публічних виставок), скандинавський класицизм розглядався лише як перехідний період між двома набагато більш відомі архітектурними стилями,  північним модерном  (часто розглядається як тотожний або паралельний  модерну ) і  функціоналізмом (він же  модерн ). Скандинавський класицизм був не ізольованим явищем, а виник на ґрунті традицій класицизму, які вже існували в північноєвропейських країнах, і нових ідей, які з'являлися в германомовних культурах. Скандинавський класицизм, таким чином, може бути охарактеризований як поєднання прямого і непрямого впливів  автохтонної  та неокласичної архітектури з характерними рисами модернізму від ...

Конструктиві́зм  (від лат .   constructio  — побудова) — авангардистський метод (стиль, напрямок) в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, фотографії, оформлювальні на декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920 — початку 1930 років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом, конструктивізм відкидає практично не вмотивовану декоративність, схематизує мову мистецтва. Силова станція текстильної фабрики "Красное знамя", Санкт-Петербург

Модернізм  (буквально — «осучаснений», від  лат.   modernus  — сучасний) — напрям у світовому мистецтві та літературі 10—30 років XX століття, що набув найвищого розвитку після  Першої світової війни . Попри стильові відмінності між собою, модерністи зазвичай зображували дійсність як царство абсурду й хаосу; особистість подавали в контексті відчуження її від соціуму, закони якого сприймаються нею як такі, що є ірраціональними та алогічними, і не пізнаються. Філософія модернізму базується на ідеях про неможливість пізнання і відтворення сучасного світу засобами класичної культури. В цьому модернізм протистоїть насамперед реалістичному мистецтву XIX сторіччя. Водночас модернізм став своєрідною реакцією на появу  авангардного мистецтва . Якщо авангардисти наголошували на спрямованості своєї творчості у майбутнє, заради якого вони створювали або ж конструювали нову реальність, пошук модерністів був спрямований «вглиб» людини, вони прагнули перео...